ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК З ІНФЕКТОЛОГІЇ

(ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА)

  1. Методика обстеження інфекційного хворого:

¾    збирання скарг, епідеміологічного анамнезу, анамнезу хвороби та життя;

¾    об’єктивне обстеження:

  • оцінювання стану хворого;
  • огляд шкіри, слизових оболонок;
  • пальпація лімфатичних вузлів;
  • огляд м’язової та кісткової систем;
  • огляд зіва і мигдаликів;
  • обстеження дихальної системи (пальпація, перкусія, аускультація);
  • визначення частоти дихання;
  • обстеження серцево-судинної системи (вимірювання пульсу, пальпація, перкусія, аускультація);
  • обстеження органів травлення (пальпація поверхнева і глибока);
  • оцінювання фізіологічних процесів (випорожнення, сечовиділення).
  1. Підготовка хворого та інструментів до ректороманоскопії.
  2. Посів матеріалу від хворого на поживне середовище.
  3. Приготування дезінфекційних розчинів
  4. Оброблення волосяного покриву при педикульозі. Основні протипедикульозні засоби і методика використання їх.
  5. Взяття крові з вени хворого для серологічних досліджень.
  6. Посів крові з метою виділення гемокультури хворих на черевний тиф та інших збудників інфекційних хвороб.
  7. Взяття випорожнень хворого з метою виділення збудників кишкової групи інфекцій. Правила транспортування матеріалу в бактеріологічну лабораторію.
  8. Підготовка хворого та медичних інструментів до люмбальної пункції. Догляд за хворими після пункції. Правила транспортування хворого після проведення люмбальної пункції.

10.  Посів сечі на поживне середовище.

11.  Дуоденальне зондування і посів жовчі з метою виділення збудника черевного тифу.

12.  Взяття матеріалу на вірусологічне дослідження.

13.  Взяття мазка із носоглотки для виявлення менінгокока.

14.  Проведення шкірно-алергійної проби та оцінювання її результатів.

15.  Виконання внутрішньом’язових, внутрішньошкірних, підшкірних, внутрішньовенних ін’єкцій.

16.  Техніка промивання шлунка через зонд.

17.  Техніка проведення очисної клізми, сифонної клізми.

18.  Правила введення протиботулінічної сироватки.

19.  Підготовлення необхідних засобів для оброблення вкушеної рани. Подальша тактика фельдшера щодо такого хворого.

20.  Визначення препаратів для термінової профілактики правця. Правила первинного оброблення рани.

21.  Порядок одягання та знімання протичумного костюма.

22.  Визначення в сечі жовчних пігментів.

23.  Дотримання правил техніки безпеки під час роботи з медичними інструментами, обладнанням, кров’ю та біологічними рідинами.

24.  Надання невідкладної медичної допомоги при гіпертермії.

25.  Надання невідкладної медичної допомоги при печінковій комі.

26.  Надання невідкладної медичної допомоги при кишковій кровотечі.

27.  Надання невідкладної медичної допомоги при анафілактичному шоку.

28.  Надання невідкладної медичної допомоги при стенозуючому ларинготрахеїті.

29.  Техніка приготування мазка і товстої краплі крові для діагностики малярії.

30.  Надання невідкладної допомоги при інфекційно-токсичному шоку.


ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО СЕМЕСТРОВОГО ЕКЗАМЕНУ З ІНФЕКТОЛОГІЇ (ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА).

Загальна частина

  1. Основні питання загальної патології інфекційних хвороб. Сучасне вчення про інфекційні хвороби. Поширення інфекційних хвороб.
  2. Міжнародна класифікація інфекційних хвороб. Адаптована до Міжнародних вимог класифікація Л.В. Громашевського (Ж.І. Возіанова, 2000).
  3. Значення чинника патогенності мікроорганізмів. Значення імунітету та вікової реактивності організму в інфекційному процесі. Значення чинників навколишнього середовища, попередніх і супутніх захворювань, професійних чинників, провідних симптомокомплексів у виникненні та клінічному перебігу інфекційних хвороб.
  4. Періоди гострої інфекційної хвороби, їх значення в діагностиці, лікуванні та епідеміології. Приклади циклічного та ациклічного перебігу інфекційних хвороб. Зв’язок періодів хвороби з її діагностикою і лікуванням.
  5. Клінічні форми інфекційної хвороби. Гострий, підгострий, затяжний і хронічний перебіг інфекційних хвороб. Загострення, рецидиви, ускладнення. Носійство. Змішані інфекції.
  6. Методика обстеження інфекційного хворого. Значення клінічного та епідемічного анамнезу в діагностиці. Визначення провідних симптомокомплексів у перебігу хвороби.
  7. Об’єктивне обстеження хворого, зміни з боку різних систем.
  8. Лабораторні та інструментальні методи діагностики інфекційних хвороб: специфічні і неспецифічні. Специфічні: бактеріоскопічний, бактеріологічний, серологічний, шкірно-алергійний, біологічний. Методи експрес-діагностики. Обов’язки фельдшера щодо взяття матеріалу від хворого для лабораторних досліджень; правила, яких потрібно дотримуватись при цьому.
  9. Учення про імунітет. Сучасний погляд на значення імунітету в запобіганні інфекційним хворобам. Поняття про анафілаксію та алергію. Використання реакції імунітету для діагностики інфекційних хвороб.

10.  Лікувально-охоронний режим, його вплив на перебіг інфекційної хвороби та її наслідки.

11.  Комплексне та індивідуальне лікування. Основні лікарські засоби специфічної дії, характеристика кожної групи.

12.  Патогенетичне лікування, основні групи лікарських засобів, показання до їх призначення.

13.  Принципи інтенсивної терапії в лікуванні пацієнтів з інфекційними хворобами.

14.  Значення догляду за хворими як лікувального чинника, роль середнього медичного персоналу при цьому. Особливості догляду за інфекційним хворим.

15.  Лікувальне харчування. Режим харчування інфекційних хворих. Значення харчування згідно з дієтою в лікуванні інфекційних хворих.

16.  Загальні принципи профілактики інфекційних хвороб. Заходи щодо джерела інфекції, знешкодження шляхів передачі інфекції, вплив на сприйнятливий колектив.

17.  Медичне спостереження за осередком інфекційної хвороби. Про­тиепідемічні заходи в осередку.

18.  Вакцинопрофілактика і серопрофілактика. Живі, ослаблені та вбиті вакцини. Хімічні вакцини. Комбіновані вакцини. Анатоксини. Сироватки, імуноглобуліни.

19.  Принцип організації проведення щеплень. Планові щеплення та щеплення за епідемічними показаннями. Вакцинація та ревакцинація. Протипоказання до щеплень. Правила зберігання вакцин і сироваток.

20.  Основи охорони праці та охорона праці в галузі.

21.  Дотримання техніки безпеки під час роботи в інфекційному відділенні.

22.  Дотримання правил під час роботи з інфікованим матеріалом.

Спеціальна частина

23.  Черевний тиф. Паратиф А і В. Етіологія черевного тифу. Епідеміологія. Основні положення патогенезу. Патологічні зміни у тонкій кишці. Клінічна картина. Основні клінічні прояви початкового періоду хвороби. Типи температурної кривої. Симптоматика з боку окремих органів і систем. Лабораторна діагностика. Ускладнення: кишкова кровотеча і перфорація виразки кишки. Невідкладна допомога фельдшера в цих випадках. Рецидиви і загострення черевного тифу. Режим, дієта. Особливості догляду за хворими. Принципи лікування. Профілактика. Умови виписування.

24.  Паратиф А і В. Клініко-епідеміологічні відмінності від черевного тифу. Особливості клінічного перебігу паратифу А і В. Лікування. Догляд за хворими. Профілактика паратифу.

25.  Шигельоз. Етіологія. Епідеміологія. Патогенез. Патологічні зміни у кишках. Клінічна класифікація. Клінічні прояви згідно з класифікацією. Диференціальна діагностика. Ускладнення. Лабораторна діагностика: бактеріоскопічний, бактеріологічний та серологічний методи. Інструментальні методи: ректороманоскопія, техніка підготовки хворого. Лікування. Режим. Дієта. Специфічне лікування. Виписування реконвалесцентів. Диспансерне спостереження. Профілактика.

26.  Харчові токсикоінфекції (ХТІ). Загальна характеристика інфекцій. Етіологія, основні збудники хвороб. Епідеміологія. Спорадичні захворювання і групові спалахи. Основні положення патогенезу. Клінічні ознаки ХТІ. Значення клінічного та епідеміологічного анамнезу, клінічних ознак, лабораторних досліджень у діагностиці ХТІ. Лабораторна діагностика. Патогенетичне ліку­вання. Використання адсорбентів. Значення догляду. Дієта. Виписування реконвалесцентів. Профілактика.

27.  Ботулізм. Етіологія. Стійкість збудника у навколишньому середовищі. Епідеміологія. Ранні клінічні ознаки захворювання. Особливості клінічного перебігу. Симптоми ураження центральної нервової системи та органів травлення. Лабораторна діагностика. Диференціальна діагностика. Принципи лікування. Специфічна терапія. Симптоматичне лікування. Значення догляду за хворими. Профілактика: роль санітарного нагляду і санітарної освіти. Складання плану бесіди з профілактики ботулізму.

28.  Сальмонельоз. Етіологія. Епідеміологія. Основні положення патогенезу. Клінічні ознаки. Значення клінічних та епідеміологічних даних. Лабораторні дослідження: бактеріологічне, серологічне. Диференціальна діагностика. Принципи патогенетичного лікування. Профілактика.

29.  Холера. Етіологія. Епідеміологія. Сприйнятливість населення. Патогенез. Клінічний перебіг різних форм холери. Лабораторна діагностика. Вимоги щодо взяття матеріалу від хворого на дослідження; транспортування матеріалу в бактеріологічну лабораторію для дослідження. Диференціальна діагностика. Лікування. Використання сольових розчинів, принципи регідратації. Контроль за хворими з боку медичного персоналу. Використання антибіотиків. Догляд за хворими. Режим роботи медичного персоналу в госпіталі для хворих на холеру. Профілактика. Правила ізоляції хворих, вібріоносіїв і контактних осіб, обстеження на носійство.

30.  Вірусний гепатит. Етіологія. Епідеміологія. Патогенез, клінічна картина згідно з прийнятою класифікацією. Діагностика. Лабораторна діагностика. Ускладнення. Лікування. Лікувальне харчування. Значення режиму в лікуванні хворих на вірусний гепатит. Режим медичного персоналу під час роботи з хворим на вірусний гепатит. Профілактика. Правила стерилізації медичних інструментів. Диспансерне спостереження за особами, які перехворіли на вірусний гепатит.

31.  Грип. Етіологія. Епідеміологія. Сучасна епідеміологічна картина поширення грипу в світі. Епідемії та пандемії грипу. Клінічна картина, ускладнення. Диференціальна діагностика. Особливості догляду за хворими. Профілактика внутрішньолікарняних заражень на грип. Ізоляція хворого в домашніх умовах. Лікування в умовах ФАПу. Показання до госпіталізації хворого. Лікування. Основні противірусні лікарські засоби. Дезінфекція. Профілактика. Застосування біологічних імунних засобів.

32.  ГРВІ. Поняття про гострі респіраторні вірусні інфекції. Аденовірусна інфекція. Парагрип. Етіологія. Патогенез, клінічні особливості. Лабораторна діагностика. Диференціальна діагностика. Лікування. Догляд. Профілактика.

33.  Герпесвірусні інфекції. Етіологія. Епідеміологія. Сприйнятливість населення. Імунітет. Клінічні прояви. Діагностика, лікування. Догляд. Профілактика.

34.  Менінгококова хвороба. Етіологія. Епідеміологія. Роль носіїв менінгокока в поширенні хвороби. Симптоматика і перебіг різних форм менінгококової хвороби. Ускладнення. Прогноз. Діагностика. Лабораторна діагностика. Диференціальна діагностика. Лікування. Догляд. Профілактика. Тактика фельдшера ФАПу щодо хворих з різними клінічними формами менінгококової хвороби.

35.  Дифтерія. Етіологія. Епідеміологія. Сучасний стан захворюваності на дифтерію в Україні. Клінічні прояви різних форм дифтерії згідно з Міжнародною класифікацією хвороб. Тактика фельдшера ФАПу щодо хворих на ангіну, показання до госпіталізації. Диференціальна діагностика. Ускладнення. Догляд. Особиста безпека медичного персоналу під час роботи з хворим на дифтерію. Лікування.

36.  Інфекційний мононуклеоз. Етіологія. Епідеміологія. Клінічна картина. Лабораторна діагностика, специфічні зміни гемограми, серологічні реакції. Ускладнення. Лікування. Догляд. Профілактика.

37.  Ангіна. Етіологія. Епідеміологія. Клінічна картина. Характеристика ангін за характером змін мигдаликів: катаральна, фолікулярна, лакунарна, некротично-виразкова ангіна Симановського—Плаута—Венсана. Діагностика ангіни, методи обстеження хворих. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика.

38.  Загальна характеристика трансмісивних інфекцій. Особливості епідеміології. Характерні джерела інфекції, переносники, патогенез. Особливості клінічних проявів. Методи діагностики. Загальні принципи лікування. Профілактика.

39.  Рикетсіози. Загальна характеристика. Антропонозні і зоонозні рикетсіози. Клініко-епідеміологічні особливості. Діагностика. Основи лікування і профілактики.

40.  Висипний тиф. Хвороба Брілла. Етіологія. Епідеміологія. Клінічна картина. Особливості перебігу на сучасному етапі. Ускладнення. Діагностика. Догляд. Тактика фельдшера ФАПу щодо хворих з тривалою гарячкою. Профілактика. Лікувально-профілактичні заходи в осередку.

41.  Малярія. Етіологія. Епідеміологія. Сучасний стан захворюваності на малярію в світі і в Україні. Циклічність розвитку малярійного плазмодію та зв’язок циклів із клінічним перебігом хвороби. Клінічна картина. Ускладнення. Диференціальна діагностика. Лабораторна діагностика. Лікування. Догляд. Профілактика.

42.  Геморагічні гарячки. Загальна характеристика. Геморагічна гарячка з нирковим синдромом, кримська геморагічна гарячка. Етіологія. Епідеміологія. Природні осередки інфекції. Професійна захворюваність. Клінічна картина. Значення клініко-епідеміологічних даних для діагностики. Лікування. Догляд. Профілактика.

43.  ВІЛ-інфекція. Етіологія. Епідеміологія. Сучасна епідеміологічна ситуація в світі. Механізм зараження. Клінічна картина. Діагностика. Лікування. Профілактика.

44.  Сказ. Етіологія. Епідеміологія. Клінічна картина. Заходи щодо запобігання зараженню персоналу. Лікування. Догляд. Профілактика. Тактика фельдшера щодо покусаного. Антирабічні щеплення. Ветеринарні заходи. Ознаки хвороби у тварин.

45.  Бешиха. Етіологія. Епідеміологія. Клінічні форми. Діагностика. Тактика фельдшера щодо хворих на різні клінічні форми бешихи. Ускладнення. Рецидиви. Лікування. Догляд. Особиста гігієна. Протирецидивне лікування.

46.  Правець. Етіологія. Чинники, що сприяють захворюванню. Класифікація. Клінічна картина. Ускладнення. Догляд, його особливості. Лікування. Серотерапія. Специфічна і неспецифічна профілактика. Планова і термінова профілактика. Значення первинного оброблення ран. Санітарно-освітня робота.

47.  Лептоспіроз. Етіологія. Епідеміологія. Патогенез. Клінічна картина. Діагностика. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика.

48.  Чума. Етіологія. Епідеміологія. Природні вогнища інфекції. Клінічна картина. Ускладнення. Особливості догляду, лабораторна діагностика. Особиста безпека медперсоналу під час роботи з хворим на карантинну інфекцію. Лікування. Догляд. Профілактика. Заходи в осередку.

49.  Туляремія. Етіологія. Резервуари інфекції в природі та шляхи зараження людини. Клінічна картина. Загальна профілактика. Щеплення проти туляремії. Заходи в осередку.

50.  Сибірка. Етіологія. Епідеміологія. Поняття про бактеріологічну зброю. Клінічна картина. Характерні особливості сибіркового карбункулу. Діагностика. Лабораторна діагностика. Лікування. Догляд. Профілактика.

51.  Бруцельоз. Етіологія. Епідеміологія. Патогенез. Клінічна картина. Особливості перебігу. Характер температурної кривої. Діагностика. Лабораторна діагностика. Лікування. Догляд за хворими. Профілактика.

52.  Токсоплазмоз. Етіологія. Цикл розвитку токсоплазм. Епідеміологія. Антропургічні і природні осередки хвороби. Патогенез. Особливості клінічного перебігу. Набутий токсоплазмоз і природжений токсоплазмоз. Ускладнення. Прогноз. Діагностика. Принципи лікування. Профілактика токсоплазмозу.

X